Особливості відшкодування збитків за втрати мережної води у системі теплопостачання

Місцеві теплоенерго (теплокомуненерго) іноді звертаються до управителів багатоквартирних будинків або до ОСББ із позовними вимогами щодо відшкодування збитків за втрату мережної води у системі теплопостачання споживача.

Йдеться про так званий невиробничий витік.

Зазвичай виконавці послуг пояснюють свою позицію тим, що у мережах споживача відсутні, наприклад, герметизація фланцевих з’єднань або на елеваторному вузлі зафіксовано працівниками комунального підприємства відсутність запірної арматури певного діаметру.

При цьому доказову базу теплоенерго (теплокомуненерго) здебільшого формують наступні документи:
  1. акти виявлення невиробничого витоку теплоносія;
  2. акти усунення невиробничого витоку теплоносія;
  3. розрахунки втрат теплового носія у місці пошкодження трубопроводу;
  4. схеми меж поділу теплової мережі;
  5. регламент взаємодій між виробничими структурними підрозділами виконавців послуг у випадку виявлення невиробничого витоку теплоносія
Сума збитків відповідно обчислюється виконавцями послуг, виходячи із детальних розрахунків втрат теплового носія.

Незважаючи на системний підхід юристів теплоенерго (теплокомуненерго) у судових процесах, останнім не завжди вдається стягнути збитки.

Причинами цього є:
  1. втрати мережної води обчислюються за їх балансовою вартістю, чого, наприклад, у позові виконавця послуг зроблено не було;
  2. у п. 6.3.75 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, які затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України № 71 від 14.02.2007 cтверджується, що втрати мережної води із систем теплопостачання мають бути віднесені на рахунок власника теплових мереж або власника систем теплоспоживання. У таких випадках управляюча компанія, яка номінально не є власником ні теплової мережі, ані системи теплоспоживання, взагалі виходить із судового процесу «сухою із води», адже у задоволенні позовів суди їм відмовляють. Складніша ситуація із ОСББ, оскільки об’єднання визнаються власниками мереж і уникнути відповідальності вони можуть у тому випадку, якщо при оформленні вищеперерахованих актів працівниками виконавців послуг буде у документах зазначено посилання на певний договір, то суди розглядають спір не як відшкодування збитків, а як звичайний позов про стягнення заборгованості. Не виключено, що можуть навіть відмовити у стягненні збитків;
  3. під час визначення витоку теплоносія помилково теплоенерго (теплокомуненерго) враховували витрати води на наповнення теплопроводів і систем теплоспоживання;
  4. достовірність невиробничого витоку у мережах споживача неможливо було встановити, оскільки виконавцями послуг проводились гідравлічні або проводились приєднання нових ділянок на мережі тощо.
Якщо розглянути вказані 4 ключові причини і їх не допускати у роботі працівниками виконавця послуг, то стягнути збитки із споживача стане простіше.

Популярні дописи з цього блогу

Про витрати, про які забули

Межа юридичної відповідальності у водопровідних системах