Псування майна від стрибків напруги або чи легко відсудити збитки?

Кожен із нас знає або хоча б знає про таке явище як наднормативний стрибок напруги і її негативний вплив на побутову техніку, що увімкнена у мережу. Наднормативний стрибок напруги, особливо у об’єктах житлового фонду, не обмежуючись лише майном, може, на жаль, також призвести до фатальних наслідків.

Юридичний аналіз проблеми компенсації збитків більш складне питання, з огляду розуміння та застосування не тільки у теорії, але й практики. 

Проблему зайвої напруги у електромережі «підживлює» і той факт, що на багато питань, які виникають при розгляді справ українське законодавство не дає відповідей.

Слід зазначити, що велика частка справ не «переглядається» апеляційними судами і Верховним зокрема, результатом чого маємо різні за змістом та за підходами судові рішення і з різними висновками.

За моїм власним спостереженням лише одиниці серед споживачів одержують повне відшкодування не тільки майнової шкоди, але і моральної шкоди. У всіх інших випадках суди, розглядаючи такі справи, або «зменшують» cуми компенсації, або зовсім відмовляють у задоволенні позовних вимог, усвідомлюючи, що наднормативні стрибки це не вигадки і вони дійсно мали місце не лише у квартирі споживача-позивача, але й у цілому будинку зі значною кількістю постраждалих.

Успіх «виграних» справ безпосередньо залежить від правильності документування і того, хто це власне буде документувати, якщо винуватець затягує час. У тих ситуаціях, де пожежники не тільки допомагали ліквідувати осередки загоряння, але й правильно складали акти із записами попередньої причини «загоряння через перевищення напруги», стягти частину коштів з обленерго вдавалося.

Пропоную розглянути типові помилки, яких не варто допускати у будь-якому разі.

Відповідачем у справі буде завжди оператор системи розподілу (обленерго).

У контексті зазначеного додам, що споживачі пред’являючи позови, обирають відповідачем не тільки оператора, але й і аварійну службу, ОСББ, управителів, комунальні підприємства з утримання будинків або навіть комунальне підприємство «Міськсвітло» (для прикладу справа № 234/16659/19 Краматорського міського суду Донецької області від 26.04.2021 – набрання законної сили судовим рішенням).

Комунальне підприємство «Міськсвітло» не може нести відповідальності за стрибок напруги, оскільки межа балансової належності електромережі встановлюється після комутаційних апаратів підстанцій, які належать операторам системи розподілу.

Щодо інших «відповідачів», наприклад ОСББ, управителів, аварійок, комунального підприємства з утримання будинку і прибудинкових територій, то вони можуть нести часткову відповідальність, виключно через недбалість, але довести, що їхня бездіяльність мала причинний зв’язок або сприяла пошкодженню майна через стрибки напруги ще важче, ніж довести вину оператора системи розподілу.

Типовими юридичними відмовками, наприклад «утримувача будинку» можуть бути:

1. не було виявлено підгоряння дротів по поверховому щиті та у щитовій;
2. живлення житлового будинку відбувається від трансформаторної підстанції;
3. електрообладнання перебуває на балансі оператора системи розподілу;
4. відхилення у роботі електричного обладнання працівниками комунального підприємства не було зафіксовано (справа №752/27069/18 Голосіївського районного суду м. Києва, дата набрання законної сили рішення 29.12.2020).

Зі свого боку позиція обленерго або іншого оператора системи розподілу зводиться до того, що останній:

1. оглянув трансформаторну підстанцію, відхилення у її роботі відсутні;
2. показники напруги відповідали граничним показникам за стандартами;
3. досліджено та перевірено технічний стан внутрішньобудинкових електричних мереж, а контроль напруги має забезпечувати управитель або балансоутримувач;
4. з трансформаторної підстанції виходять всі фази, тому збоїв у роботі мереж не зафіксовано;
5. акти перевірки напруги вчасно не були складені з вини споживачів.

Доводи обленерго або іншого оператора системи розподілу поглиблюється також тим, що не було проведено експертиз.

Крім того, цивільним законодавством вимагається встановити протиправність діянь надавача послуг, а тому без вини немає відшкодування.

Однак, описані вище аргументи оператора системи розподілу це ще не найгірше, адже перевищення напруги потрібно правильно задокументувати, а документувати має сам оператор (складення акту заміру напруги), а він може проігнорувати звернення споживачів щодо складення акту.

Перелік помилок, які не варто вчиняти споживачам під час фіксування перепаду напруги:

1. акти, які складаються аварійною службою щодо коливань напруги у будинку (судовою практикою не визнаються);
2. факт пошкодження електротехніки підтверджується протоколом огляду місця події відділом поліції (також відкидаються судовою практикою справа№219/6766/19 Артемівського міськрайонного суду Донецької області);
3. складення акту мешканцями будинку (позиція судів полягає у тому, що особи, які складали акт не володіють спеціальними знаннями та приладами для заміру напруги).