Типові юридичні відмови від плати за скид стічних вод
Процес приймання на очистку господарсько-побутових або фекальних стічних вод споживачів, які вивозяться асенізаційним транспортом водоканалу відбувається лише після укладання відповідного договору.
Вартісна складова послуги із приймання стічних вод обчислюється на основі спожитого обсягу кубометрів води у розрізі місячного скиду вод пропорційною до ємності автоцистерни водоканалу, яка прибуває за погодженим графіком до каналізаційного колодязя споживачів.
Характеристика стічних вод та їх склад визначаються сторонами у відповідності до місцевих правил приймання стічних вод та урядових методик.
Слід зазначити, що за скид споживачами стічних вод у каналізацію, у яких концентрація забруднюючих речовин перевищує допустимі норми, вони несуть відповідальність в частині сплати додаткових платежів.
За цих обставин, фахівці водоканалу проводять відбори проб та записують результати такого відбору до акту обстеження та акту відбору проб.
Звісно, якщо промисловий споживач зневажає навколишнє природнє середовище та уникає будь-яким способом відповідальності за дотримання екологічного законодавства, то, здебільшого, у останнього ніколи не виникне бажання сплачувати «додатково» водоканалу за скид у каналізацію забруднених стічних вод.
Апробація таких юридичних відмовок успішно відпрацьована на практиці.
Наведений нижче перелік популярних відмов:
- водоканалом не дотримано методику виконання вимірювання інтервалу часу між відбором води та аналізом;
- відсутня повірка техніки, яка застосовується під час вимірювання показників складу і властивостей стічних вод;
- дані протоколу вимірювання виробничої лабораторії водоканалу суперечать умовам договору.
Якщо перші 3 випадки є ситуативним, які можна оминути при юридичному маневрі, то інші 2 випадки є результатом формування судової практики:
- скасування урядового нормативно-правового акту, який був «формою» для обрахунку додаткової плати за приймання стічних вод, тягне за собою визнання протиправним такого розрахунку для промислового споживача, навіть якщо він водоканалом виконаний правильно у відповідності до попередньої «відміненої методики»;
- при відборі проб водоканалом не застосовано державний стандарт ДСТУ ІSO 5667-10:2005 «Якість води. Відбирання проб» та нормативний документ (КНД) 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод».
По-першому випадку: у 2017 році Розпорядженням Кабінету Міністрів України скасовано Інструкцію до Правил встановлення та стягнення плати за скид промислових і стічних вод у каналізацію населених пунктів, яким керувався водоканал для обчислення плати. Аналогічну ситуацію можна застосувати і до місцевих правил.
По-другому випадку: державні стандарти для визначення фізико-хімічного складу містять загалі вимоги до механізму організації відбору, часу, частоти, пристроїв (засобів та способу реєстрації проб), їх транспортування.
За Конституцією, порушник за діяння (дію або бездіяльність) відповідає тоді, коли на момент його діяння (дію або бездіяльність) це визнано законом як «порушення».
Тобто, у випадку скасування або відміни «методики» по обрахунку додаткової плати промисловий споживач вкотре має можливість уникнути відповідальності за скид забруднених стічних вод у міську каналізацію.
Однак, ключова відповідь на питання, яким чином недодержання «старої методики» при відборі працівниками водоканалу проб води вплинуло на рівень забруднення вод знайти пояснення у судових рішеннях неможливо.
Для запобігання описаної вище «прикрої ситуації» необхідно у договорах на очистку господарсько-побутових або фекальних стічних вод детально виписувати процедуру відбору та методику визначення додаткової плати, щоб у випадку скасування Кабінетом Міністрів України або визнання нормативно-правовим актом таким, який втратив чинність водоканал міг пред’явити позов до промислового споживача про стягнення додаткової плати за скид на підставі порушення умов договору.