Щодо доступу на ринок послуг з вивезення побутових відходів
Обхід тендерних та конкурсних процедур органами державної влади або органами місцевого самоврядування є звичним явищем в українських реаліях.
В залежності від специфіки товару, роботи або послуги, які замовники бажають придбати, для досягнення поставленої мети обираються потрібні засоби та юридичні інструменти, які допомагають оминути тендер або конкурс.
Ринок послуг з вивезення побутових відходів не став виключенням із вищезазначеного негативного правила.
Поширеною є практика, коли конкурси на вивезення побутових відходів оголошувалися та проводилися виконавчим комітетом ради або місцевою держадміністрацією, приміром 5 років тому, а цього року або минулого року (за місяць або за два місяці до закінчення договору з попереднім переможцем) укладаються додаткові договори з тим же переможцем на продовження строку дії попереднього договору.
Тобто, у цьому разі порушується господарський інтерес інших потенційних учасників ринку, адже через продовження строку договору із попереднім переможцем, автоматично орган місцевого самоврядування або місцева держадміністрація відмовляє іншим учасникам у праві на доступ до ринку виконавців послуги з вивезення побутових відходів.
Розглянути проблему пропоную під двома аспектами.
З одного боку, якщо конкурс на вивезення побутових відходів не проводиться, щоб запобігти майбутньому «здорожчанню» вартості, то можна прийти до висновку, що це позитивний фактор, як для побутових споживачів, так і для бізнесу зокрема.
Проте, так здається на перший погляд. Для наочності можна згадати про місцеву раду і підпорядковане їй комунальне підприємство.
Незважаючи на «збитковість» послуги по вивезенню побутових відходів для комунального підприємства, профільним департаментом виконкому місцевої ради за допомогою «телефонного права» вчинюється психологічний тиск на керівництво підприємства, щоб тема підвищення вартості послуги із вивезення побутових відходів не звучала у засобах масової інформації та у публічних виступах адміністрації підприємства.
За таких умов, фактично у ручному режимі виконкомом відбувається управління одним або декількома підприємства, особливо, коли спеціалізоване підприємство не справляється із вивезенням сміття через обмеженість одиниць техніки, а з іншого комунального підприємства техніка залучається для допомоги останньому. Звісно, витрати іншого комунального підприємства на «допомогу» спеціалізованому підприємству, яке не встигає впоратися із вивезенням побутових відходів, ніким із профільного департаменту виконкому ради не рахується.
Пізніше управлінські «досягнення» по стримуванні плати за послуги із вивезення побутових відходів згадується кандидатами ближче до виборчих перегонів.
З іншого боку – мета цивілізованого ринку по вивезенню побутових відходів полягає у зниженні вартості послуги через прозоре змагання між суб’єктами господарювання.
Однак, змагання між суб’єктами господарювання не завжди можна одержати. Ось чому.
З метою приховати факт укладення додаткової угоди до договору на надання послуг з вивезення побутових відходів виконкомом приймається непримітне, на перший погляд, рішення різної галузевої тематики, наприклад «про затвердження інвестиційної програми комунального підприємства», одним із пунктом якого на профільний департамент покладається обов’язок укласти договір із вивезення сміття.
Юридично визнати незаконним рішення виконкому, а потім недійсним договір, який укладався на його виконання неможливо. Пояснюю це так:
- рішення виконкому ради та договір не стосується інших майбутніх учасників, адже рішення виконкому – це індивідуальний акт для профільного департаменту, а договір – самостійний правочин, який укладається між профільним департаментом та комунальним підприємством. У договорі виписані двосторонні зобов’язання і він припиняється за іншими підставами;
- задоволення позову майбутніх потенційних учасників через припинення дії договору між виконкомом в особі департаменту та комунального підприємства спричинить колапс у населеному пункті;
- для проведення нового конкурсу потрібен час та певна процедура;
- немає жодних гарантій, що потенційний учасник може бути визнаним переможцем.
Вищезазначені 4 позиції апробовані також і судовою практикою.
Як захисти право на конкуренцію?
Правильно потрібно формулювати позовну вимогу – зобов’язати виконком вчинити дії на проведення конкурсу у порядку до Постанови Кабінету Міністрів України № 1173.
Підміна конкурсу через поняття «укладення додаткової угоди до договору на організацію та вивезення побутових відходів» із попереднім переможцем не передбачено законодавством.