Як боротися із збільшенням вартості теплової енергії?

Деякі теплокомуненерго на період опалювального сезону в односторонньому порядку складають відомості обліку споживання теплової енергії для ОСББ або управителів, у якій додатково враховують показники Гкал для обліку послуги постачання гарячої води.

Здебільшого це відбувається тоді, коли у багатоквартирному будинку встановлюється лічильник теплової енергії, облік якої тепловики додатково ведуть в частині «підігріву води», що впливає на обчислення вартості за послуги централізованого постачання гарячої води.

Для прикладу, у певний місяць опалювального сезону тепловики визначають кількість спожитих Гкал багатоквартирним будинком за показниками лічильника. Потім вказані Гкал розділяють на певну кількість днів календарного місяця, щоб виокремити із них вартість теплоносія у одиницях Гкал.

В наступному місяці тепловики складають таблицю зведених показників одиниць теплової енергії і визначають з них усереднений показник (Гкал на день).

У зв’язку із тим, що постійно додаються показники споживання теплової енергії на опалення будинку за рахунок Гкал на постачання гарячої води, то у рахунках споживачів суттєво зростає у цілому вартість послуги від теплокомуненерго.

Жодного логічного пояснення від представників теплокомуненерго годі і чекати. Всі аргументи лише зводяться до того, що не було зі сторони виконавця послуг для будинку «відхилення від кількісних та якісних показників споживання за договором».

Однак, споживачі послуги за централізоване постачання гарячої води сплачують не за показниками лічильника тепла, а в залежності від об’єму використаної гарячої води у кубічних метрах у відповідності до затверджених тарифів, а не у одиницях теплоносія (Гкал).

Централізоване постачання гарячої води є окремою послугою, до якої не можуть додатково нараховуватися Гкал, навіть якщо загальний облік виконавця послуг по постачанню теплової енергії та централізованого гарячого водопостачання забезпечується одним і тим же приладом обліку.

У випадку виникнення подібної ситуації, теплокомуненерго, повинен був відняти від середнього споживання теплової енергії середній показник теплоносія у Гкал/на день, щоб привести платіжки до «обгрунтованих цифр».

Тривалий час на практиці було важко вести подібні спори споживачів із теплокомуненерго, оскільки суди відмовляли у розгляді позовів споживачів з тієї причини, щоб довести неправомірне донарахування теплокомуненерго вартості «обігріву будинку гарячої води» споживач мав дотриматися процедури претензійного порядку.

Проте, виконати споживачу для теплокомуненерго претензійне врегулювання є нереально, оскільки документальні порушення теплокомуненерго, які є достатніми для того, щоб просити у нього перерахунок неможливо було одержати з тієї причини, що зі сторони теплокомуненерго ніяких відхилень по кількісних показниках послуг немає.

Водночас 2020 рік став переломним роком для ходу судових розглядів і наслідків по вирішенню спірних питань, які пов’язані із перерахунком.

Верховний Суд висловився на користь споживачів і визнав, що у вказаній ситуації споживачі вільні у виборі способів та захисту своїх прав.

Підсумую, що з огляду на судову практику ефективними слід вважати наступні позовні вимоги споживачів до теплокомуненерго:

1) про зобов’язання провести перерахунок послуги постачання теплової енергії на опалення будинку;

2) про зобов’язання теплокомуненерго визначити фактичну вартість теплової енергії окремо для ОСББ і для інших споживачів у будинку;

3) про зобов’язання провести перерахунок за весь час опалювального періоду (у межах року).