Як позбавити оператора газорозподільчих мереж доступу до ринку
Оператори газорозподільчих мереж (ГРМ) та Оператор газотранспортної системи (ГТС) у питаннях добового балансування та транспортування газу взаємодіють через засоби електронної комунікації.
Електронним майданчиком для обміну інформацією між такими операторами є платформа, функціонування якої забезпечується оператором ГТС. Адміністрування платформи оператором ГТС в силу Постанови НКРЄ КП є «добровільно-примусовою» дією оператора для всіх учасників ринку природнього газу.
Згідно визначення Кодексу газотранспортної системи платформа – це такий собі веб-додаток, який розміщений у мережі Інтернет та водночас доступний для всіх операторів торгових платформ. Через дану платформу укладаються договори, вносяться кошти, надаються фінансові гарантії тощо. Інтерфейс платформи дозволяє створити обліковий запис операторам ГРМ і працювати їм у системі, оскільки у платформі відображається інформація по спожитому газу по лічильниках, обліковуються газові потоки з іншими операторами та розраховується потреба газу в найближчий час, виходячи з його замовленого обсягу.
Умовою доступу до платформи є укладення договору на транспортування газу з оператором ГТС. Без такого договору доступ до платформи не надається, а наявний обліковий запис оператора ГРМ блокується.
Незважаючи на одержання ліцензії оператором ГРМ, виконання ним всіх дозвільних вимог законодавства в частині матеріально-технічного оснащення, без доступу оператор ГРМ здійснювати господарську діяльність практично не може.
Здебільшого, оператор ГТС відкриває доступ до платформи операторам ГРМ тільки з умовою, що оператори ГРМ укладуть договір на транспортування газу з ним у майбутньому, проте добрі наміри оператора ГТС «можуть вилізти йому боком».
Не всі оператори ГРМ бажають укладати названий договір у редакції оператора ГТС. Однак, беручи до уваги, що адміністрування платформи не було примхою оператора ГТС, то і типову форму договору на транспортування газу затвердила НКРЄ КП для всіх без винятку операторів ГРМ.
Типова форма договору з невідомих причин не сподобалася окремим операторам ГРМ і останні активно розпочали шукати бюрократичні зачіпки, для того, щоб принципово не укладати договір з оператором ГТС у редакції затвердженій НКРЄ КП.
Відомо, що у м. Києві є один такий оператор, який опирається підписанню договору на транспортування газу з оператором ГТС. Більше того, cвою позицію цей оператор розпочав відстоювати у суді. І йому це, як не дивно, вдалося. Успіх оператора ГРМ можна пояснити через його тактику:
- подання позову до оператора ГТС із вимогою визнати укладеним між ними договір у редакції оператора ГРМ. Оператор ГРМ скористався нормами Господарського кодексу України про порядок укладення договорів і, після того як оператор ГТС залишив листа з 2ма проектами договору по завершенню 20 денного строку з моменту відправки оператором ГТС проекту договору, він звернувся до господарського суду із вимогою затвердити редакцію договору на транспортування газу у його власній редакції;
- подання заяви про забезпечення позову. Оператор ГРМ зміг переконати суд у тому, що за відсутності договору на транспортування газу оператор ГТС зможе заблокувати обліковий запис у будь-який час і це спричинить негативні наслідки для компанії. Дуже дивно те, що судами не було досліджено обставини або факти, які б свідчили про те, що оператору ГРМ реально загрожує блокування доступу до платформи. Однак, ця особливість не заважала навіть переконати суд апеляційної інстанції, що така загроза є надзвичайною та неминучою;
- позов про визнання права доступу до платформи. Відмовлено оператору ГРМ у задоволенні позову з причин, що оператор вибрав неефективний спосіб захисту своїх прав. Я більш ніж переконаний, що існування маленької причини спровокувало ще б одну перемогу оператора ГРМ.
Судові баталії оператора ГРМ змусили порушити тему застосування типових договорів, які затверджується НКРЄ КП. І чим це завершиться нікому невідомо поки що.