Як позбутися боргів? Рецепт від енергетиків

Несвоєчасний розрахунок за договорами тягне за собою появу судових баталій, а у випадку добровільного невиконання боржником рішення суду, примусове виконання на рівні виконавчого провадження. 

В описаному вище здається в се просто, однак на практиці від стадії примусового виконання можливо повернутися до безперспективного «судового розгляду», зробивши невеликі кроки для цього. 

Пункт 13 Розділу XVII «Прикінцевих Положень» Закону України «Про ринок електричної енергії» зобов’язував вертикально інтегрованих енергопостачальних підприємств (це колишні обленерго) відокремитись на автономні компанії-операторів, кожна з яких забезпечуватиме виробництво, передачу та постачання електричної енергії. 

Цим і скористалися боржники. 

Однією із форм реорганізації юридичних осіб є спосіб утворення нової юридичної особи шляхом виділу майна, прав та обов’язків від материнської компанії, яка прийняла рішення про створення іншої юридичної особи (ст. 104 Цивільного кодексу України). 

При виділі майно переходить за розподільчим балансом від однієї особи до іншої юридичної особи або до кількох. Процедура виділу юридичної особи тягне за собою правонаступництво. 

Однак, «уникнути» правонаступництва можна так. 

Пункт 13 «Прикінцевих Положень» Закону України «Про ринок електричної енергії» вказує на те, що при відокремленні оператора системи розподілу правонаступництво наступає за: 

1. укладеними договорами про приєднання до мереж; 
2. підписаними угодами про спільне використання технологічних електричних мереж; 
3. за всіма договорами, які обтяжують вимоги на майно та сплату відсотків (застави, поруки, тощо); 
4. зобов’язаннями пов’язаними із договорами купівлі-продажу, будівництва та з іншими операціями з майном; 
5. угодами про набуті цінні папери. 

Визначивши порядок денний загальних зборів, з урахуванням пункту 13 «Прикінцевих Положень» Закону України «Про ринок електричної енергії» материнська компанія: 

1. оформлює протокол загальних зборів про затвердження рішення щодо cтворення нової компанії; 
2. складення розподільчого балансу материнської компанії в частині майна, яке виділяється та з детальним описом майнових прав, що будуть передані новоутвореній компанії; 
3. погодження статутних документів новій компанії; 
4. реєструє новоутворену юридичну особу. 

Провівши виділ майна, від однієї юридичної особи до іншої, стає важко визначити, у якій частині права кредитора з його вимогами перейшли до правонаступника, а в якій частині вимоги необхідно перенаправляти до материнської компанії, адже внаслідок виділу вона юридично не припиняється. 

Кредитори, отримавши постанову від державних виконавців про повернення виконавчого документу, звертаються до суду з клопотаннями або заявами про заміну боржника(ів). 

Така заява або клопотання мотивується тим, що, якщо через реорганізацію виникає правонаступництво, то у процес залучається інша компанія як субсидіарний відповідач-боржник. 

Проте, залучення до процесу іншої юридичної особи жодним чином не сприяє відновленню порушених прав кредитора. 

05 листопада 2020 року Верховний Суд у справі № 910/1485/ дав таке тлумачення: частину 3 статті 109 Цивільного кодексу України необхідно розуміти так, що попередні борги компанії охоплюються тим майном, що не включено до розподільчого балансу. Материнська компанія несе субсидіарну (додаткову) відповідальність згідно того майна, що за розподільчим балансом перейшло до нової компанії. 

У випадку, якщо утворено декілька юридичних осіб внаслідок виділу, то вони разом з материнською компанією несуть відповідальність. 

Вказане судове тлумачення не працює у 2-ох випадках: 

1. коли материнська компанія та новоутворена юридична особа не є основними боржниками після виділу; 
2.  визначальним моментом є час виникнення зобов’язань у нового боржника. 

Тобто, велику роль відіграють дати реєстрацій компаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та дати розподільних балансів для того, щоб суд зміг замінити на «коректного основного боржника», адже нова компанія може і не бути співвідповідачем. 

Але незважаючи на це, судова практика не дає відповіді на питання, якщо 80% активів компанії перейдуть до новоутвореної особи «достатньо швидко», набуте майно якої не охопиться розподільчим актом, а 20% активів матеріальної компанії не можуть покрити заборгованість. 

І як бути у тих випадках, коли внаслідок виділу утворюється 5 компаній, а майна у материнській компаній взагалі залишається мізер? 

То, що прощати борги??