Комунальний Лоєр

Гарантоване ст. 188 Господарського кодексу України (ГКУ) та ст. 651 Цивільного кодексу України (ЦКУ) право на розірвання договору щодо вивезення відходів на практиці залишається швидше «ілюзорним правом», ніж дієвим інструментом.

Законом України «Про відходи» на органи місцевого самоврядування покладено повноваження по визначенню суб’єкта господарювання, який буде надавати послугу з вивезення сміття.  Сам процес визначення виконавця послуг відбувається на конкурсних засадах. За наслідком проведення такого конкурсу виконком з «переможцем» укладає договір. 

Реформа комунального законодавства тривалий час була сконцентрована на пошуку моделей ефективного власника.  Станом на сьогодні, законодавець знайшов рецепт та пояснив, що «ефективний власник» це:  добровільне самоуправління у будинку об’єднання громадян-власників квартир;  передача багатоповерхового будинку в управління професійному учаснику (компанії) за винагороду. 

Мешканці багатоквартирного будинку, які незадоволені якістю обслуговування багатоповерхівки часто нарікають на їхнього управителя та час від часу дискутують про раціональність та доцільність вибору моделі управління будинком на користь ОСББ.  Здавалося б, що для досягнення успіху ініціативній групі достатньо ознайомитись із базовим законом про ОСББ, затвердити його назву, статут, тариф на управління будинком та надати право представнику вести інтереси ОСББ під час проведення державної реєстрації.  Проте власники квартир, які прагнуть створити ОСББ, іноді і не підозрюють небезпеку, яка може їх очікувати.

Болючою проблемою для комунальних водоканалів протягом останніх 5 років є проблема, яка пов’язана із відшкодуванням державою субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці у тарифах підприємствам, які надають послуги з водопостачання та водовідведення населенню. 

На споживачів електричної енергії законодавство покладає зобов’язання виконувати умови договору з постачальником електричної енергії, забезпечувати оплату вартості електричної енергії, знімати покази електролічильників, надавати доступ уповноваженим представникам постачальника до засобів (систем) обліку з метою вимірювання потужності та здійснення контролю за показниками якості електроенергії. 

Зелені насадження є об’єктами правової охорони з позицій лісового, екологічного (природоохоронного) законодавства та законодавства у сфері благоустрою.  Практика застосування нормативно-правових актів у діяльності органів влади засвідчила вибір останніх на користь лісового або екологічного законодавства у питаннях, які стосуються кваліфікації порушень пов’язаних із незаконною рубкою дерев.

Відповідь на це питання знаходиться у двох площинах.  Перша площина – заборгованість, яка утворилася у споживача шляхом неправильних (помилкових та безпідставних) нарахувань виконавцем.  Друга площина – це несплачена споживачем більше ніж 3 роки плата за комунальні послуги. У свою чергу, виконавцем протягом вказаних 3-ох років не вжито заходів до її стягнення. 

Бажання споживача зменшити оплату комунальних послуг спонукає до ідей розподілу особових рахунків (далі – про квартплату).  Причин буває багато і вони є різними. Проте «популярними» серед них слід вважати побутові конфлікти, спільне проживання родичів через певні життєві обставини. 

Певні газорозподільні компанії з метою власного збагачення прискіпливо «вдивляються» до лічильників газу бізнес-компаній, щоб останнім нарахувати більший об’єм газу, аніж той, що вони компанії реально спожили.

03 листопада 2020 року 50 нардепів подали конституційне подання до Конституційного Суду України (далі – Суд). У конституційному поданні депутати просили перевірити низку указів Президента України та перехідних положень Закону про НКРЄ КП на відповідність їх Основному Закону та у разі суперечності визнати їх неконституційними. 

Чергова зміна українського законодавства щодо повірки лічильників на гаряче та холодне водопостачання негативно позначилась на побутових споживачах.  Виключення із переліку витрат у структурі тарифів повірки, а також заміни та демонтажу лічильників принесло тільки незручності для громадян, адже тепер доводиться пам’ятати про дату останньої повірки, яка зафіксована у паспорті вимірювального приладу, громадяни мають витрачати час і зусилля для «запрошення» представників надавачів послуг та актування процесу демонтажу. 

З жовтня 2018 року побутові споживачі газу (в яких облік проводиться по лічильниках) почали отримувати «подаруночки» від газорозподільної компанії у формі рахунків на оплату за додаткові кубічні метри газу, яких не було фактично використано і до того ж не зафіксовано лічильниками. Газорозподільні компанії донарахування споживачам пояснювали так: