Облікова правда газовиків
У 2021 році ми святкуватимемо 10-річчя дії в країні Закону «Про забезпечення комерційного обліку природнього газу» № 3533 – VI від 16.01.2011 року. Здавалося б революційний підхід законодавця у стратегічному плані щодо всезагального обліку лічильниками газу мав би покращити стан раціонального використання природнього ресурсу, який, на жаль, доводиться імпортувати.
Але практика розуміння газовими компаніями вказаного нормативно-правового акту зовсім діаметрально протилежна тим завданням, вирішити які мав Закон № 3533 – VI.
До 2017 року газові компанії користувалися прогалинами у законодавстві, що давало змогу останнім зосередитись на встановленні тільки будинкових лічильників на багатоквартирні будинки.
Суспільне обурення від суми у платіжках за спожитий газ, яке населення отримало протягом розрахункового періоду внаслідок оснащення будинковими лічильниками газу призвело до того, що народними депутатами у тому ж році були прийняті зміни до ст. 6 Закону № 3533 – VI, що забороняли газовим компаніям без згоди мешканців (співвласників) багатоквартирного будинку встановлювати будинкові лічильники газу.
Змінами до Закону № 3533 – VI компанії отримали «законодавчу відстрочку» щодо строку оснащення квартир та приватних домоволодінь квартирними лічильниками до 1 січня 2021 року.
Усвідомлюючи, що законодавчий строк щодо облаштування квартирними лічильниками продовжено до 1 січня 2021 року, і ця дата не є кінцевою, то на сьогодні газові компанії не поспішають оснащувати квартирними лічильниками газу приватні помешкання.
Крім того, у «газовиків» з’явився цікавий підхід, який пов’язаний із самостійним вибором щодо встановлення лічильника або будинкового, або квартирного засобу обліку.
Водночас квартирний лічильник газу компанії пропонують споживачам встановлювати за власний кошт з посиланням на втрату чинності «методики», яка колись дозволяла не брати кошти зі споживача за монтаж лічильника.
Звісно, споживачі почали звертатися до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів. Масовість позовів сприяла напрацюванню судової практики, як на користь газовим компаніям, так і на користь споживачів.
З 2019 року почало пробиватись «світло у кінці тунелю». Верховний Суд за наслідком розгляду рішень та ухвал його палат прийшов до такого висновку:
- односторонній вибір компанією права на встановлення або будинкового лічильника газу, або квартирного є нікчемним;
- брати кошти зі споживача за встановлення квартирного лічильника є протиправним, оскільки Закон № 3533 – VI був прийнятий в період, коли «методика обчислення втрат» була чинною;
- споживачі мають право на встановлення безоплатного квартирного лічильника природнього газу, бо до реформування ринку природнього газу споживачі вже сплачували за послуги оснащення, які були складовими витрат у тарифі на послуги з газопостачання.
Проте, незважаючи на формування усталеної судової практики в питаннях встановлення лічильниками газу приватним домоволодінням та квартирам, компанії продовжують боротьбу та все ще шукають інші способи та шляхи захисту власних комерційних інтересів.